УПОВНОВАЖЕНИЙ

УПОВНОВАЖЕНИЙ

8. Уповноважений (консультант) з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів

8.1 Всі суб’єкти дорожнього перевезення небезпечних вантажів незалежно від форми власності повинні письмово призначити одного або декількох уповноважених з питань безпеки перевезень небезпечних вантажів (далі – уповноважений). У разі призначення кількох уповноважених їх обов’язки зазначаються письмово. Якщо власник підприємства або підприємець самостійно виконує функції уповноваженого, то в письмовому призначенні немає необхідності.

Уповноважений зобов’язаний вести записи про свою контрольної діяльності із зазначенням часу проведення контролю, прізвища, імені та по батькові підконтрольної особи і найменування підконтрольних технологічних операцій. Записи зберігаються протягом п’яти років.

8.2. Функції уповноваженого можуть виконуватись такими особами (за умови, що вони здатні виконувати обов’язки уповноваженого):

• керівником підприємства;
• працівником підприємства, який виконує інші обов’язки;
• особою, яка не працює на цьому підприємстві;
• підприємцем або власником підприємства.

8.3. У зв’язку з діяльністю підприємства, пов’язаної з перевезенням небезпечних вантажів, на уповноваженого покладаються такі функції:

• контроль за виконанням вимог, що регулюють перевезення небезпечних вантажів;
• негайне повідомлення про недоліки, які зменшують безпеку при перевезенні небезпечних вантажів, підприємця або керівника підприємства;
• в межах діяльності підприємства забезпечення безпеки перевезення небезпечних вантажів;
• підготовка щорічного звіту з питань діяльності підприємства, пов’язаних з перевезенням небезпечних вантажів для адміністрації підприємства або, в разі необхідності, для Державтоінспекції МВС України та інших компетентних органів з перевезення небезпечних вантажів;
• забезпечення ідентифікації небезпечних вантажів;
• перевірка при закупівлі транспортних засобів їх придатності до перевезення небезпечних вантажів;
• контроль при виборі субпідрядників або інших учасників операцій, пов’язаних з перевезенням небезпечних вантажів, їх здатності виконувати свої функції;
• перевірка придатності обладнання, що використовується для перевезення небезпечних вантажів або для вантажно-розвантажувальних операцій;
• перевірка наявності у робітників, що займаються перевезенням небезпечних вантажів, їх завантаженням і розвантаженням, письмових інструкцій виконання операцій;
• проведення перевірок наявності на транспортних засобах документації, додаткового обладнання та їх відповідності існуючим нормам;
• вжиття заходів з інформування працівників про небезпеку, пов’язану з перевезенням, завантаженням і розвантаженням небезпечних вантажів;
• забезпечення належної підготовки працівників підприємства і виробництва обліку такої підготовки;
• розслідування обставин аварій та порушень, скоєних або виявлених під час перевезення, навантаження, розвантаження небезпечних вантажів;
• прийняття необхідних заходів щодо запобігання аварій і повторення порушень.

8.7. Уповноважений повинен пройти відповідний курс підготовки і знати:

• вимоги національного законодавства з питань перевезення небезпечних вантажів, а також міжнародних конвенцій, угод і договорів;
• класифікацію небезпечних вантажів (процедури класифікації розчинів і сумішей, структуру переліку небезпечних вантажів, класи небезпеки і принципи їх класифікації,
• характер речовин та виробів, їх фізичні, хімічні, токсикологічні властивості);
• загальні вимоги до упаковок, великогабаритної тари, контейнерів середньої вантажопідйомності для масових вантажів, цистерн і контейнерів-цистерн і т.п. (Типи, коди, маркування, виготовлення, порядок перевірки та випробувань)
• маркувальні написи, знаки небезпеки та інформаційні таблиці небезпечного вантажу (нанесення маркувань та знаків небезпеки, кріплення знаків небезпеки та інформаційних таблиць небезпечного вантажу на транспортних засобах, цистернах і т.п.);
• вимоги до перевізних документів і порядок їх заповнення (товаро-транспортні документи на небезпечні вантажі, письмові інструкції, свідоцтво про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів, ДОПНВ-свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, копії міжнародних двосторонніх і багатосторонніх договорів , інші документи);
• способи перевезення та обмеження (перевезення повним завантаженням, контейнерні перевезення і т.п.);
• вимоги до екіпажу транспортного засобу та його професійної підготовки;
• заборони на сумісне завантаження та заходи безпеки, пов’язані з сумісним завантаженням;
• спеціальні вимоги до сумісного перевезення небезпечних вантажів та продуктів харчування, предметів споживання та кормів для тварин;
• порядок перевезення небезпечних вантажів в обмежених кількостях;
• вимоги до навантаження, розвантаження і закріплення вантажів (навантаження і розвантаження, ступінь наповнення, укладання)
• очищення та (або) дегазація перед завантаженням та після розвантаження;
• вимоги до додаткового обладнання
• режими і умови перевезення небезпечних вантажів;
• причини аварій, пов’язаних з перевезенням небезпечних вантажів, та їх наслідки.

8.8. Для виконання своїх функцій уповноважений повинен мати свідоцтво про відповідну підготовку, що відповідає зразку, наведеному в додатку 8 до цих Правил. Для отримання свідоцтва кандидат повинен скласти іспит в Державному сервісному центрі МВС України, відповідно до ДОПНВ.

8.9. Термін дії свідоцтва становить п’ять років. Цей термін може бути продовжений на наступний п’ятирічний період, якщо власник свідоцтва протягом попереднього року, до закінчення терміну його дії, пройшов курс перепідготовки та успішно склав іспит.

8.10. Свідоцтво про підготовку уповноваженого з питань безпеки перевезень небезпечних вантажів, видане компетентним органом іншої держави – учасниці ДОПНВ, визнається дійсним протягом зазначеного в ньому терміну дії.

8.11. Кожен суб’єкт перевезення небезпечних вантажів на вимогу Державного Сервісного Центру МВС України та інших компетентних органів з перевезення небезпечних вантажів повинен надавати інформацію про своє уповноваженого.