Класифікація небезпечних вантажів

Відповідно до ДОПНВ передбачаються наступні класи небезпечних вантажів

Клас 1	Вибухові речовини і вироби.
Клас 2	Гази.
Клас 3	Легкозаймисті рідини.
Клас 4.1	Легкозаймисті тверді речовини, самореактивні речовини, полімерізіруючі речовини і тверді десенсибілізовані вибухові речовини.
Клас 4.2	Речовини, здатні до самозаймання.
Клас 4.3	Речовини, що виділяють займисті гази при контакті з водою.
Клас 5.1	Окислюючі речовини.
Клас 5.2	Органічні пероксиди.
Клас 6.1	Токсичні речовини.
Клас 6.2	Інфекційні речовини.
Клас 7	Радіоактивні матеріали.
Клас 8	Корозійні речовини.
Клас 9	Інші небезпечні речовини і вироби.

Клас 1. Вибухові речовини і вироби.

Критерії.

Назва класу 1 охоплює:

Вибухові речовини: тверді або рідкі речовини (або суміші речовин), які здатні до хімічної реакції з виділенням газів при такій температурі, такому тиску і з такою швидкістю, що це викликає пошкодження оточуючих предметів.
Піротехнічні речовини: речовини або суміші речовин, призначені для виробництва ефекту у вигляді тепла, світла, звуку, газу або диму або їх комбінації в результаті самопідтримуючих екзотермічних хімічних реакцій, що протікають без детонації.

Визначення підкласів.

ПІДКЛАС 1.1	Речовини і вироби, які характеризуються небезпекою вибуху масою вибух масою – це такий вибух, який практично миттєво поширюється на весь вантаж.
ПІДКЛАС 1.2	Речовини і вироби, які характеризуються небезпекою розкидання, але не створюють небезпеки вибуху масою.
ПІДКЛАС 1.3	Речовини і вироби, які характеризуються пожежною небезпекою, а також або незначною небезпекою вибуху, або незначною небезпекою розкидання, або тим і іншим, але не характеризуються небезпекою вибуху масою: a) які при горінні виділяють значну кількість променистого тепла або b) які, спалахуючи одне за іншим, характеризуються незначним вибуховим ефектом чи розкиданням, або тим і іншим.
ПІДКЛАС 1.4	Речовини і вироби, що представляють лише незначну небезпеку вибуху в разі займання або ініціювання під час перевезення. Ефекти виявляються в основному усередині упаковки, при цьому не очікується викиду осколків значних розмірів або на значну відстань. Зовнішня пожежа не повинна бути причиною миттєвого вибуху майже всього вмісту упаковки
ПІДКЛАС 1.5	Речовини дуже низької чутливості, які характеризуються небезпекою вибуху масою, але мають настільки низьку чутливість, що існує дуже мала ймовірність їх ініціювання або переходу від горіння до детонації при нормальних умовах перевезення. Відповідно до мінімальним вимогам, які ставляться до цих речовин, вони не повинні вибухати при випробуванні на вогнестійкість.
ПІДКЛАС 1.6	Вироби надзвичайно низької чутливості, що не характеризуються небезпекою вибуху масою. Ці вироби містять в основному речовини надзвичайно низької чутливості ні характеризуються незначною ймовірністю випадкового ініціювання або поширення вибуху.

Визначення груп сумісності речовин і виробів.

A	Первинна вибухова речовина
B	Виріб, який містить первинну вибухову речовину і не має двох або більше ефективних запобіжних пристроїв. У цю групу включаються деякі вироби, такі як детонатори для вибухових робіт, зборки детонаторів ля вибухових робіт та капсулі-воспламенители, навіть якщо вони не містять первинних вибухових речовин.
C	Метальна вибухова речовина або інше дефлагріруюча вибухова речовина або виріб, що містить таку вибухову речовину.
D	Вторинна вибухова речовина, що детонує, або чорний порох, або виріб, який містить вторинну детонуючу речовину, що не має в будь-якому випадку засобів ініціювання і метальної заряду, або виріб, який містить первинну вибухову речовину і має два або більше ефективних запобіжних пристроїв.
E	Виріб, який містить вторинну детонуючу вибухову речовину, без засобів ініціювання, але з метальним зарядом (крім заряду, що містить легкозаймисту рідину чи гель або самозаймисті рідини).
F	Виріб, який містить вторинну детонуючу вибухову речовину, з власними засобами ініціювання, з метальним зарядом (крім заряду, що містить легкозаймисту рідину чи гель або самозаймисті рідини) або без метального заряду.
G	Піротехнічна речовина або виріб, який містить як вибухову речовину, так і освітлювальну, запальну, сльозоточиву або димоутворювальною речовину (крім водоактивуючого виробу або виробу, що містить білий фосфор, фосфіди, пірофорну речовину, легкозаймисту рідину чи гель або самозаймисті рідини).
H	Виріб, який містить як вибухову речовину, так і білий фосфор.
J	Виріб, який містить як вибухову речовину, так і легкозаймисту рідину чи гель.
K	Виріб, який містить як вибухову речовину, так і токсичний хімічний агент.
L	Вибухова речовина або виріб, що містить вибухову речовину і представляє особливу небезпеку (наприклад, у зв’язку з водоактивацією або через присутність самозаймистих рідин, фосфидів або пірофорної речовини), що вимагає ізоляції кожного виду.
N	Вироби, що містять в основному речовини надзвичайно низької чутливості.
S	Речовина або виріб, упаковане або сконструйоване таким чином, що будь-які небезпечні наслідки випадкового спрацювання не виходять за межі упаковки, а в разі пошкодження упаковки вогнем усі ефекти вибуху чи розкидання обмежені настільки, що істотно не перешкоджають прийняттю протипожежних або інших аварійних заходів у безпосередній близькості від упаковки.

Речовини і вироби, які не допускаються до перевезення.

Вибухові речовини, що володіють надмірною чутливістю відповідно до критеріїв, зазначених у Керівництві з випробовувань і критеріїв, або здатні до мимовільної реакції, а також вибухові речовини і вироби, які не можна віднести до якогось найменування або до будь-якої позиції «н .у.к.», перерахованими у ДОПОГ, до перевезення не допускаються.

Клас 2. Гази.

Критерії.

Назва класу 2 охоплює чисті гази, суміші газів, суміші одного або декількох газів з одним

Газом є речовина, яка:

при температурі 50 ° С має тиск пари більше 300 кПа (3 бар); або
є повністю газоподібним при температурі 20 ° С і нормальному тиску 101,3 кПа.
Стислий газ – газ, який, будучи завантаженим під тиском для перевезення, є повністю газоподібним при -50 ° С. До цієї категорії відносяться всі гази з критичною температурою не вище -50 °.
Зріджений газ – газ, який, будучи завантаженим під тиском для перевезення, є частково рідким при температурі вище -50 ° С. Слід розрізняти: зріджений газ високого тиску – газ із критичною температурою вище -50 ° С і не вище + 65 ° С; і зріджений газ низького тиску – газ із критичною температурою вище + 65 ° С;
Охолоджений скраплений газ – газ, який, будучи завантаженим під тиском для перевезення, є частково рідким через його низьку температуру.
Розчинений газ – газ, який, будучи, завантажений під тиском для перевезення, розчинений в рідкому розчиннику.
Аерозольні розпилювачі і ємності малі, що містять газ (газові балончики).
Інші вироби, що містять газ під тиском.
Гази не під тиском, які підпадають під дію спеціальних вимог (зразки газів).
Хімічні продукти під тиском: рідини, пасти або порошки, що знаходяться під тиском газу-витискувача, який відповідає визначенню стисненого або скрапленого газу, і суміші цих речовин.
Адсорбований газ – газ. який, будучи завантаженим для перевезення, адсорбований на твердому пористому матеріалі, в результаті чого внутрішній тиск в посудині становить менше 101,3 кПа при 20 ° С або менше 300 кПа при 50 ° С.

Речовини і вироби (за винятком аерозолів і хімічних продуктів під тиском) класу 2 відносяться до однієї з наступних груп в залежності від їх небезпечних властивостей:

A	задушливі;
O	окислюючі;
F	займисті;
T	токсичні
TF	токсичні займисті;
TC	токсичні корозійні;
TO	токсичні окислюючі;
TFC	токсичні займисті корозійні;
TOC	токсичні окислюючі корозійні.

Аерозолі

Аерозолі (№ООН 1950) відносяться до однієї з наступних груп в залежності від їх небезпечних властивостей:

A	задушливі;
O	окислюючі;
F	легкозаймисті;
T	токсичні;
C	корозійні;
CO	корозійні окислюючі;
FC	легкозаймисті корозійні;
TC	токсичні корозійні;
TO	токсичні окислюючі;
TF	токсичні легкозаймисті;
TFC	токсичні легкозаймисті корозійні;
TOC	токсичні окислюючі корозійні.

Класифікація залежить від характеру вмісту аерозольного розпилювача.

Хімічні продукти під тиском

Хімічні продукти під тиском (№ ООН 3500-3505) відносяться до однієї з наступних груп в залежності від їх небезпечних властивостей:

A	задушливі;
F	легкозаймисті;
T	токсичні;
C	корозійні;
FC	легкозаймисті корозійні;
TF	токсичні легкозаймисті.

Класифікація залежить від характеристик небезпеки компонентів в різних станах: газ-витіснювач; рідина; тверда речовина.

Клас 3. Легкозаймисті рідини.

Критерії

Назва класу 3 охоплює речовини та вироби, що містять речовини цього класу, які:

є рідинами відповідно до визначення терміна “рідина”;
мають тиск парів при температурі 50 ° С не більше 300 кПа (3 бар) і не є повністю газоподібними при температурі 20 ° С і нормальному тиску 101,3 кПа; і
мають температуру спалаху не вище 60 ° С.

Назва класу 3 охоплює також рідкі речовини і тверді речовини в розплавленому стані з температурою спалаху вище 60 ° С, які пред’являються до перевезення або перевозяться в гарячому стані при температурі, що дорівнює їхній температурі спалаху або перевищує її. Ці речовини відносяться до № ООН 3256.

Назва класу 3 охоплює також рідкі десенсибілізовані вибухові речовини. Рідкі десенсибілізовані вибухові речовини – це вибухові речовини, розчинені або суспендовані у воді або інших рідких речовинах для утворення однорідної рідкої суміші з метою придушення їхніх вибухових властивостей. Такі речовини віднесені до № ООН 1204, 2059, 3064, 3343, 3357 і 3379.

Речовини і вироби класу 3 підрозділяються в такий спосіб:

F — легкозаймисті рідини без додаткової небезпеки та вироби, що містять такі речовини:

F1 легкозаймисті рідини з температурою спалаху не вище 60 ° С;

F2 легкозаймисті рідини з температурою спалаху вище 60 ° С, що перевозяться або надаються до перевезення при температурі, що дорівнює їхній температурі спалаху або перевищує її (речовини при високій температурі);

F3 вироби, що містять легкозаймисті рідини;

ЕТ — легкозаймисті рідини токсичні;

FТ1 легкозаймисті рідини токсичні;

FТ2 пестициди;

FС — легкозаймисті рідини корозійні;

FТС — легкозаймисті рідини токсичні корозійні;

D — рідкі десенсибілізовані вибухові речовини.

Легкозаймисті рідини повинні бути віднесені до однієї з наступних груп упаковок в залежності від ступеня небезпеки, яку вони представляють під час перевезення:

Група пакування	Температура спалаху (в закритій посудині)	Температура початку кипіння
І	—	≤ 35 °С
ІІ^а	< 23 °С	> 35 °С
ІІІ^а	≥ 23°С ≤ 60°С	> 35 °С

Речовини, які не допускаються до перевезення.

Речовини класу 3, легко окислюються з утворенням пероксидів (як, наприклад, ефіри або деякі гетероциклічні речовини, що містять кисень), не допускаються до перевезення, якщо вміст у них пероксиду в перерахуванні на пероксид водню (Н> О3) перевищує 0,3%.

Хімічно нестабільні речовини класу 3 допускаються до перевезення в тому випадку, якщо вжито необхідних заходів обережності для запобігання можливості небезпечної реакції розкладанню або полімеризації при нормальних умовах перевезення. Відносно запобіжних заходів, необхідних для запобігання полімеризації. Для цього слід, зокрема, забезпечити, щоб у посудинах і цистернах не містилося речовин, здатних активувати такі реакції.

Клас 4.1. Легкозаймисті тверді речовини, самореактивні речовини, речовини що полімерізуються і тверді десенсибілізовані вибухові речовини.

Критерії

Назва класу 4.1 охоплює легкозаймисті речовини і вироби, десенсибілізовані вибухові речовини, які є твердими речовинами відповідно до визначення терміна «тверда речовина», самореактивні рідини або тверді речовини і речовини що полімеризуються.

Клас 4.1 включає:

легкозаймисті тверді речовини та вироби;
самореактивні тверді речовини або рідини;
тверді десенсибілізовані вибухові речовини;
речовини, подібні до самореактивних речовин;
речовини що полімеризуються.

Речовини і вироби класу 4.1 підрозділяються в такий спосіб:

F легкозаймисті тверді речовини без додаткової небезпеки;

F1 органічні;

F2 органічні розплавлені;

F3 неорганічні;

F4 вироби;

FО легкозаймисті тверді речовини, що окислюють;

FТ легкозаймисті тверді речовини токсичні;

FT1 органічні токсичні;

FT2 неорганічні токсичні;

FС — легкозаймисті тверді речовини корозійні;

FC1 органічні корозійні;

FC2 неорганічні коррознонние;

D тверді десенсибілізовані вибухові речовини без додаткової небезпеки;

DT тверді десенсибілізовані вибухові речовини токсичні;

SR самореактивні речовини;

SR1 які не потребують регулювання температур;

SR2 що вимагають регулювання температури;

РМ речовини що полімеризуються;

РМ1 які не потребують регулювання температури;

РМ2 що вимагають регулювання температури.

Легкозаймисті тверді речовини.

Визначення та властивості.

Легкозаймистими твердими речовинами є тверді речовини, здатні легко загорятися, і тверді речовини, здатні викликати загоряння у разі тертя.

Твердими речовинами, здатними легко загорятися, є порошкоподібні, гранульовані або пастоподібні речовини, які вважаються небезпечними, якщо вони можуть легко загорятися у разі короткочасного контакту з джерелом запалювання, таким як палаючий сірник, і якщо полум’я поширюється швидко. Небезпека може виходити не тільки від полум’я, а й від токсичних продуктів горіння. Особливо небезпечні в цьому відношенні порошки металів, так як погасити полум’я в цьому випадку важко через те, що звичайні вогнегасні речовини, такі як діоксид вуглецю або вода, можуть погіршити небезпека.

Самореактивні речовини.

Визначення

Для цілей ДОПНВ самореактивними речовинами є термічно нестійкі речовини, здатні піддаватися бурхливому екзотермічного розкладання навіть без участі кисню (повітря). Речовини не розглядаються як самореактивні речовини класу 4.1 якщо:

вони є вибуховими відповідно до критеріїв класу 1;
вони є окислювачами відповідно до процедури віднесення до класу 5.1, однак суміші окислювачів, що містять 5% або більше горючих органічних речовин, класифікуються відповідно до процедури;
вони є органічними пероксидами відповідно до критеріїв класу 5.2;
їх теплота розкладання становить менше 300 Дж / г; або
їх температура розкладання, що самоприскорюється (ТСУР) перевищує 75 ° С для упаковки вагою 50 кг.

Десенсибілізація

Для забезпечення безпеки під час перевезення самореактивні речовини в багатьох випадках десенсибілізуються шляхом використання розчинника. Якщо зазначено процентний вміст речовини, то мається на увазі процентний вміст за масою, округлений до найближчого цілого числа. Якщо використовується розчинник, то самореактивна речовина має випробовуватися з розріджувачем в тій концентрації і в тому вигляді, в яких він використовується при перевезенні. Чи не повинні використовуватися розріджувачі, які в разі витоку з упаковки можуть призвести до утворення небезпечної концентрації самореактивної речовини. Будь-розчинник повинен бути сумісний з самореактивною речовиною. В цьому відношенні сумісними розчинниками є такі тверді або рідкі речовини, які не роблять негативного впливу на термічну стійкість і вид небезпеки самореактивної речовини. Рідкі розріджувачі в складах, що вимагають регулювання температури, повинні мати температуру кипіння, рівну щонайменше 60 ° С, і температуру спалаху не нижче 5 ° С. Температура кипіння рідини повинна бути щонайменше на 50 ° С вище контрольної температури самореактивної речовини.

Тверді десенсибілізовані вибухові речовини

Тверді десенсибілізовані вибухові речовини – це речовини, які змочені водою або спиртами або розбавлені іншими речовинами для придушення їхніх вибухових властивостей. Такими є: № ООН 1310. 1320. 1321. 1322, 1336, 1337, 1344, 1347, 1348, 1349, 1354, 1355, 1356, 1357, 1517, 1571, 2555, 2556, 2557, 2852, 2907, 3317, 3319, 3344, 3364, 3365, 3366, 3367, 3368, 3369, 3370, 3376, 3380 и 3474.

Речовини що полімеризуються

Визначення та властивості

Речовини що полімеризуються є речовинами, які без стабілізації здатні піддаватися інтенсивної екзотермічної реакції, що веде до утворення більших молекул або утворення полімерів при нормальних умовах, що виникають в процесі перевезення. Такі речовини вважаються полімеризуються речовинами класу 4.1, якщо:

їх температура полімеризації що самоприскорюється (ГСУП) становить не більше 75 ° С при таких умовах (з хімічної стабілізацією або без такої умови пред’явлення до перевезення) і в таких тарі, КСМ або цистерні, в яких дана речовина або дана суміш будуть перевозитися;
вони характеризуються теплотою реакції понад 300 Джл;
вони не відповідають будь-яким іншим критеріям для включення в класи 1-8.

Суміш, яка відповідає критеріям речовини що полімеризується, повинна класифікуватися як речовина що полімеризується класу 4.1.

Речовини, які не допускаються до перевезення

Хімічно нестабільні речовини класу 4.1 допускаються до перевезення лише в тому випадку, якщо вжито необхідних заходів для запобігання їх небезпечному розкладанню або полімеризації під час перевезення. Для цього слід, зокрема, забезпечити, щоб у посудинах і цистернах не містилося речовин, здатних активувати ці реакції.

Клас 4.2. Речовини, здатні до самозаймання.

Критерії

Назва класу 4.2 охоплює:

пірофорні речовини – речовини, включаючи суміші та розчини (рідкі або тверді), які навіть в малих кількостях спалахують при контакті з повітрям протягом п’яти хвилин. Ці речовини класу 4.2 найбільш схильні до самозаймання;
речовини що самонагріваються і вироби – речовини і вироби, включаючи суміші та розчини, які при контакті з повітрям без підведення енергії ззовні здатні до самонагрівання. Ці речовини спалахують тільки в великих кількостях (кілограми) і лише через тривалі періоди часу (години або дні).

Речовини і вироби класу 4.2 підрозділяються в такий спосіб:

S — речовини, здатні до самозаймання, без додаткової небезпеки;

S1 органічні рідкі;

S2 органічні тверді;

S3 неорганічні рідкі;

S4 неорганічні тверді;

S5 металоорганічні;

S6 вироби;

SW — речовини, здатні до самозаймання, виділяють у разі контакту з водою займисті гази;

SO — речовини, здатні до самозаймання, що окислюють;

ST — речовини, здатні до самозаймання, токсичні;

ST1 органічні токсичні рідкі;

ST2 органічні токсичні тверді;

ST3 неорганічні токсичні рідкі;

ST4 неорганічні токсичні тверді;

SC — речовини, здатні до самозаймання, корозійні;

SC1 органічні корозійні рідкі;

SC2 органічні корозійні тверді;

SC3 неорганічні корозійні рідкі;

SC4 неорганічні корозійні тверді.

Речовини, які не допускаються до перевезення

До перевезення не допускаються такі речовини:

№ ООН 3255 трет-БУТИЛГИПОХЛОРИТ;
окислюючі що самонагріваються тверді речовини, віднесені до № ООН 3127, якщо вони не задовольняють вимогам, встановленим для класу 1.

Клас 4.3 Речовини, що виділяють займисті гази при зіткненні з водою.

Критерії

Назва класу 4.3 охоплює речовини, які при реагуванні з водою виділяють займисті гази, здатні утворювати з повітрям вибухові суміші, а також вироби, що містять такі речовини:

W — речовини, які виділяють займисті гази при зіткненні з водою, без додаткової небезпеки, а також вироби, що містять такі речовини.

W1 рідкі;

W2 тверді;

W3 вироби;

WF1 — речовини, які виділяють займисті гази при зіткненні з водою, рідкі легкозаймисті;

WF2 — речовини, які виділяють займисті гази при зіткненні з водою, тверді легкозаймисті;

WS — речовини, які виділяють займисті гази при зіткненні з водою, тверді самонагріваються;

WO — речовини, які виділяють займисті гази при зіткненні з водою, що окислюють тверді;

WT — речовини, які виділяють займисті гази при зіткненні з водою, токсичні;

WT1 рідкі;

WT2 тверді;

WC — речовини, які виділяють займисті гази при зіткненні з водою, корозійні;

WC1 рідкі;

WC2 тверді;

WFC — речовини, які виділяють займисті гази при зіткненні з водою, легкозаймисті корозійні.

Властивості

Деякі речовини при зіткненні з водою можуть виділяти займисті гази, здатні утворювати вибухові суміші з повітрям. Такі суміші легко займаються від будь-яких звичайних джерел запалювання, наприклад, відкритого вогню, іскор слюсарних інструментів або незахищених ламп. Утворені в результаті цього вибухова хвиля і полум’я можуть створити небезпеку для людей і навколишнього середовища. Для визначення того, чи приводить реакція речовини з водою до виділення небезпечної кількості газів, які можуть займатися, повинен використовуватися відповідний метод випробування. Цей метод випробування не повинен застосовуватися до пірофорних речовин.

Речовини, які не допускаються до перевезення

Що реагують з водою окислюючі тверді речовини, віднесені до позиції з № ООН 3133, не допускаються до перевезення, якщо вони не задовольняють вимогам, встановленим для класу 1.

Клас 5.1. Окислюючі речовини.

Критерії

Назва класу 5.1 охоплює речовини, які, самі по собі не обов’язково будучи горючими, можуть, звичайно шляхом виділення кисню, викликати або підтримувати горіння інших матеріалів, а також вироби, що містять такі речовини.

Речовини класу 5.1 і вироби, що містять такі речовини, підрозділяються в такий спосіб:

О — окислюючі речовини без додаткової небезпеки або вироби, що містять такі речовини;

О1 рідкі;

О2 тверді;

О3 вироби;

OF — окислюючі речовини тверді легкозаймисті;

OS — окислюючі речовини тверді що самонагріваються;

OW — окислюючі речовини тверді, що виділяють займисті тази при зіткненні з водою;

ОТ — окислюючі речовини токсичні;

ОТ1 рідкі;

ОТ2 тверді;

ОС — окислюючі речовини корозійні;

OC1 рідкі;

OC2 тверді;

ОТС — окислюючі речовини токсичні корозійні.

Речовини, які не допускаються до перевезення

Хімічно нестабільні речовини класу 5.1 допускаються до перевезення тільки в тому випадку, якщо вжито необхідних заходів для запобігання їх небезпечному розкладанню або полімеризації під час перевезення. Для цього слід, зокрема, забезпечити, щоб у посудинах і цистернах не містилося речовин, здатних активувати їх реакції.

До перевезення не допускаються такі речовини і суміші:

окислюючі тверді речовини що самонагріваються, віднесені до № ООН 3100;
окислюють тверді речовини, що реагують з водою, віднесені до № ООН 3121; і окислюють тверді речовини легкозаймисті, віднесені до № ООН 3137, якщо вони не задовольняють вимогам, встановленим для класу 1;
водню пероксид нестабілізований або водню пероксиду водний розчин нестабілізований, що містить більше 60% пероксиду водню;
тетранітрометан, що містить горючі домішки;
розчини хлорної кислоти, що містять більше 72% кислоти (за масою), або суміші хлорної кислоти з будь-якою рідиною, крім води;
розчин хлорноватої кислоти, що містить більше 10% хлорноватої кислоти, або суміші хлорноватої кислоти з будь-якою рідиною, крім води;
талогенмістячі сполуки фтору, зокрема таких, як № ООН 1745 БРОМА ПЕНТАФТОРИД, 1746 БРОМА ТРИФТОРИД та 2495 ЙОДА ПЕНТАФТОРИД класа 5.1, а також № ООН 1749 ХЛОРА ТРИФТОРИД та 2548 ХЛОРА ПЕНТАФТОРИД класа 2;
амонію хлорат і його водні розчини, а також суміші хлорату із сіллю амонію;
амонію хлорит і його водні розчини, а також суміші хлориту із сіллю амонію;
суміші гіпохлориду з сіллю амонію;
амонію бромат і його водні розчини, а також суміші бромата з сіллю амонію;
амонію перманганат і його водні розчини, а також суміші перманганату із сіллю амонію;
амонію нітрат, що містить більше 0,2% горючих речовин (включаючи будь-яку органічну речовину, що розрахована за вуглецем), якщо він не є компонентом речовини або вироби класу 1;
добрива на основі амонію нітрату зі складом, відповідним вихідним блокам 4, 6, 8, 15, 31 або 33 схеми прийняття рішень, крім випадків, коли вони були віднесені до потрібного номеру ООН в рамках класу 1;
добрива на основі амонію нітрату зі складом, відповідним вихідним блокам 20, 23 або 39 схеми прийняття рішень, крім випадків, коли вони були віднесені до потрібного номеру ООН в рамках класу 1 або — за умови, що придатність для перевезення була доведена і затверджена компетентним органом , — в рамках класу 5.1, за винятком № ООН 2067

Клас 5.2 Органичні пероксиди.

Критерії

Назва класу 5.2 охоплює органічні пероксиди та склади органічних пероксидів. Речовини класу 5.2 підрозділяються в такий спосіб:

Р1 — органічні пероксиди, без регулювання температури;

Р2 — органічні пероксиди, з регулюванням температури.

Визначення

Органичні пероксиди — це органічні речовини, які містять двовалентну структуру -О-О- та можуть розглядатися як похідні продуктів пероксиду водню, в якому один або обидва атоми водню заміщені органічними радикалами.

Властивості

Органічні пероксиди схильні до екзотермічного розкладання при нормальній або підвищеній температурі. Розкладання може початися під впливом тепла, контакту з домішками (наприклад, кислотами, сполуками важких металів, амінами), тертя або удару. Швидкість розкладання зростає зі збільшенням температури і залежить від складу органічного пероксиду. Розкладання може призводити до утворення шкідливих або займистих газів або парів. Певні органічні пероксиди слід перевозити при регулюванні температури. Деякі з органічних пероксидів можуть розкладатися з вибухом, особливо в замкнутому просторі. Ця властивість може бути змінено шляхом додавання розріджувачів або використання відповідної тари. Багато органічні пероксиди інтенсивно горять. Слід уникати потрапляння органічних пероксидів в очі. Деякі органічні пероксиди навіть при нетривалому контакті призводять до серйозної травми рогової оболонки очей або роз’їдають шкіру.

Десенсибілізація органічних пероксидів

Для забезпечення безпеки під час перевезення органічні пероксиди в багатьох випадках десенсибілізуються шляхом додавання в них рідких або твердих органічних речовин, твердих неорганічних речовин або води. Якщо зазначено процентний вміст речовини, то мається на увазі процентний вміст за масою, округлений до найближчого цілого числа. Як правило, десенсибілізація здійснюється таким чином, щоб у разі витоку органічного пероксиду його концентрація не досягнула небезпечного ступеня.

Клас 6.1 Токсичні речовини.

Критерії

Назва класу 6.1 охоплює речовини, про які відомо з досвіду або щодо яких можна припустити, виходячи з результатів експериментів, проведених на тваринах, що вони можуть – при одноразовому або нетривалому впливі і у відносно малих кількостях – завдати шкоди здоров’ю людини або стати причиною смерті в разі їх вдихання, всмоктування через шкіру або проковтування.

ПРИМІТКА: До цього класу повинні ставитися генетично змінені мікроорганізми й організми, якщо вони відповідають критеріям віднесення до даного класу.

Речовини класу 6.1 підрозділяються в такий спосіб:

Т — токсичні речовини без додаткової небезпеки;

Т1 органічні рідкі;

Т2 органічні тверді;

ТЗ металоорганічні речовини;

Т4 неорганічні рідкі;

Т5не органічні тверді;

Т6 рідкі, які використовуються в якості пестицидів;

Т7 тверді, які використовуються в якості пестицидів;

Т8 зразки;

Т9 інші токсичні речовини;

Т10 вироби;

ТF — токсичні речовини легкозаймисті;

ТF1 рідкі;

ТF2 рідкі, які використовуються в якості пестицидів;

ТFЗ тверді;

TS — токсичні речовини що самонагріваються тверді;

TW — токсичні речовини, що виділяють займисті гази при зіткненні з водою;

TW1 рідкі;

TW2 тверді;

ТО — токсичні речовиниокислюючі;

ТО1 рідкі;

ТО2 тверді;

ТС — токсичні речовини корозійні;

ТС1 органічні рідкі;

ТС2 органические твердые;

ТСЗ неорганічні рідкі;

ТС4 неорганические твердые;

ТFС — токсичні речовини легкозаймисті корозійні;

ТFW — токсичні речовини легкозаймисті, що виділяють займисті гази при зіткненні з водою.

Класифікація та призначення груп упаковки

Речовини класу 6.1 належать до таких трьох груп пакування залежно від ступеня небезпеки, яку вони становлять під час перевезення:

група пакування I: сильнотоксичні речовини.

група пакування II: токсичні речовини.

група пакування III: слаботоксичні речовини.

	Група пакування	Пероральна токсичність ЛД₅₀ (мг/кг)	черезшкірна токсичність ЛД₅₀ (мг/кг)	Інгаляційна токсичність пилу і суспензіСй ЛК₅₀ (мг/л)
Сильнотоксичні	I	≤ 5	≤ 50	≤ 0,2
Токсичні	II	>5 і ≤ 50	>50 і ≤ 200	>0,2 і ≤ 2
Слаботоксичні	III	>50 і ≤ 300	>200 і ≤ 1000	>2 і ≤ 4

Клас 6.2. Інфекційні речовини.

Критерії

Назва класу 6.2 охоплює інфекційні речовини. Для цілей ДОПНВ інфекційними речовинами є речовини, про які відомо або є підстави вважати, що вони містять патогенні організми. Патогенні організми визначаються як мікроорганізми (включаючи бактерії, віруси, рикетсії, паразити, грибки) і інші інфекційні агенти, такі як пріони, які можуть викликати захворювання людей або тварин.

Речовини класу 6.2 підрозділяються в такий спосіб:

I1 інфекційні речовини, небезпечні для людей;

I2 інфекційні речовини, небезпечні тільки для тварин;

I3 клінічні відходи;

I4 біологічні препарати.

Клас 7. Радіоактивні матеріали.

Визначення

Радіоактивний матеріал означає будь-який матеріал, що містить радіонукліди, в якому концентрація активності, а також повна активність вантажу перевищують допустимі значення.

Радіоактивне забруднення означає наявність радіоактивності на поверхні в кількостях, що перевищують 0,4 Бк / см2 для бета- і гамма-випромінювачів і для альфа-випромінювачів низької токсичності, або 0.04 Бк / см2 для всіх інших альфа-випромінювачів.

Нефіксоване радіоактивне забруднення означає радіоактивне забруднення, яке може бути видалено з поверхні за звичайних умов перевезення.

Фіксоване радіоактивне забруднення означає радіоактивне забруднення, що не є нефіксованим радіоактивним забрудненням.

Клас 8. Корозійні речовини.

Визначення, загальні положення і критерії

Корозійні речовини – речовини, які своїм хімічним впливом завдають постійного погіршення шкірі або, в разі витоку або прокидання, завдають значної шкоди іншим вантажам, перевізних засобів або викликають їх руйнування. Найменування даного класу охоплює також інші речовини, які утворюють корозійну рідину лише в присутності води або які при наявності природної вологості повітря утворюють корозійні пари або суспензії.

Роз’їдаючий вплив на шкіру означає заподіяння незворотного пошкодження шкірі, а саме освіта видимого некрозу від епідермісу до власне шкіри після впливу речовини або суміші.

Рідина і тверда речовина, що можуть стати рідкими під час перевезення, які, згідно з оцінкою, не роблять роз’їдає впливу на шкіру, повинні розглядатися на предмет здатності викликати поверхневу корозію деяких металів.

Корозійних речовин призначаються групи упаковки відповідно до наступних критеріїв:

група упаковки І призначається речовинам, які завдають постійного погіршення неушкодженої тканини на всю її товщину протягом періоду спостереження до 60 хвилин, який починається після впливу, що тривав не більше З хвилин;
група упаковки ІІ призначається речовинам, які завдають постійного погіршення неушкодженої тканини на всю її товщину протягом періоду спостереження до 14 діб, який починається після впливу, що тривав більше 3 хвилин, але не більше 60 хвилин;
група упаковки ІІІ призначається:
- речовин, які заподіюють постійного погіршення неушкодженої тканини на всю її товщину протягом періоду спостереження до 14 діб, який починається після впливу, що тривав понад 60 хвилин, але не більше 4 годин;
- речовинам, які, за оцінками, не завдають незворотного пошкодження неушкодженої тканини на всю її товщину, але які характеризуються швидкістю корозії по відношенню до сталевих або алюмінієвим поверхням, що перевищує 6,25 мм / рік при випробувальної температурі 55 ° С, при випробуваннях на обох матеріалах.

ПРИМІТКА: Якщо результати первинного випробування на сталі або алюмінії вказують на те, що випробувані речовина є корозійних, проведення додаткового випробування на іншому із зазначених металів не потрібно.

Таблиця, яка узагальнює критерії:

Група пакування	Період дії	Період спостереження	Ефект
I	≤ 3 хв	≤ 60 хв	Незворотних ушкоджень неушкодженої шкіри
II	> 3 хв ≤ 1 год	≤ 14 діб	Незворотних ушкоджень неушкодженої шкіри
III	> 1 год ≤ 4 год	≤ 14 діб	Незворотних ушкоджень неушкодженої шкіри
III	—	—	Швидкість корозії по відношенню до сталевих або алюмінієвим поверхням більш 6,25 мм/рік при випробувальній температурі 55 ° С при випробуваннях обох матеріалів

Клас 9. Інші небезпечні речовини і вироби.

Критерії

Назва класу 9 підпадають речовини і вироби, які під час перевезення становлять небезпеку, які не охоплюється назвами інших класів.

Речовини і вироби класу 9 поділяються наступним чином:

M1 — речовини, дрібний пил яких при вдиханні може становити небезпеку для здоров’я;

M2 — речовини і вироби, які в разі пожежі можуть виділяти діоксини;

M3 — речовини, що виділяють займисті пари;

M4 — літієві батареї;

M5 — рятувальні засоби;

М6-М8 — речовини, небезпечні для навколишнього середовища;

М6 забруднювач водного середовища рідкий;

М7 забруднювач водного середовища твердий;

М8 генетично модифіковані мікроорганізми й організми;

М9-М10 — речовини при високій температурі;

М9 рідкі;

М10 тверді;

M11 — Інші речовини і вироби, що представляють небезпеку під час перевезення, але не відповідають будь інших класів.